Що означає «Бути дорослим»?

На таке питання шукали відповідь Чарівники Пісочної країни.

Чим дитина відрізняється від дорослого?

Чим дитина 6 років відрізняється від немовля?

Видається, є певні ознаки дорослішання. Уміння самостійно застелити ліжко, застебнути гудзики, скласти іграшки, вміння виправляти свої помилки, досягати поставленої мети, допомагати іншим, захищати слабших – це і є вчинки, які свідчать, що дитина дорослішає, стає самостійною і відповідальною.

Діти пригадали багато своїх вмінь і впевнились у своєму дорослішанні.

А що означає бути сильним?

 [stextbox id="info"]Адже «бути дорослим» для дитини, в першу чергу, означає – бути сильним.  Про силу і слабкість, які завжди поруч одна з одною, спілкувались після розповіді Піскунчиком оповідання « Прогулянка до лісу». 
В. О. Сухомлинський «Прогулянка до лісу» [/stextbox]

Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім'єю батько, мати, п'ятикласник Толя й чотирирічний Саша. У лісі було гарно і весело. Батьки показали дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка — запашна, рожева. Вся сім'я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку. Раптом загримів грім, упали перші великі краплини, а потім полив дощ як із відра. 

Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний. 
Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний 
Толя віддав свій плащ Саші, і дощ йому був не страшний. 

Саша запитав: 
— Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ? 
— Кожний повинен захищати того, хто слабший, — відповіла мама. 
— А я чому нікого не захищаю? — запитав Саша. — Отже, я — слабший? 
— Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, — усміхаючись, відповіла мама. 
— Але я не хочу бути найслабшим! — рішуче сказав Саша. 
Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла — слабка, беззахисна. 
— Тепер я не найслабший, мамо? — запитав Саша. 
— Так, тепер ти сильний і мужній, — відповіла мати.

Татьяна Зарудская